«Формування творчих здібностей учнів у
на уроках англійської мови»
Державна політика в освітній галузі відображена в Законах України «Про освіту»,
«Про загальну середню освіту», в «Державному стандарті базової та повної
загальної середньої освіти» [4,13]. і
спрямована на формування соціально-адаптованої педагогічної моделі випускника
загальноосвітнього навчального закладу, та виявляє кінцеву мету загальної
середньої освіти - виховання громадянина України, підготовленого до життя в
сучасному суспільстві, здатного навчатися впродовж життя, оперувати й управляти
інформацією, приймати виважені рішення, ефективно взаємодіяти з людьми,
усвідомлювати свою роль у державі і світі, адекватно реагувати на проблеми й
виклики часу і нести відповідальність за власні вчинки, досягати творчої
самореалізації, підтримувати на належному рівні своє здоров’я.
Визначальною рисою усіх програмних документів є орієнтація школи на
особистість учня. Освіта в Україні – це освіта для людини, яка здатна
до самоосвіти та саморозвитку, вміє використовувати набуті знання і вміння для
творчого розв'язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну
інформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни [12,50].
Тому від сучасного навчального закладу
вимагається запровадження нових підходів до навчання, які забезпечують розвиток
у учнів необхідних компетенцій. При цьому поняття компетентності містить набір
знань, навичок та вмінь, що дають змогу особистості ефективно здійснювати
діяльність шляхом реалізації відповідних функції. Головним
принципом у проектуванні нових технологій повинна стати активність самого учня.
Такий підхід суттєво змінює функції та форми організації навчального процесу,
відмовляючись від формального повідомлення та перевірки знань і звертаючись до
виявлення особистісного досвіду учнів щодо змісту матеріалу.
Школа в Україні – це та ланка суспільного
життя, яка значною мірою впливає на розвиток дитини. Тому новітні технології
навчання повинні насамперед орієнтуватися на розвиток творчої особистості,
здатної само реалізовуватися в європейському соціумі. Для України європейська
інтеграція – це вагомий стимул для успіху економічної, освітньої і
політичної трансформацій, що може стати основою національної консолідації
З метою збереження і розвитку
творчого потенціалу нації, формування в суспільстві сприятливих умов для
становлення особистості та підтримки обдарованої молоді 24 квітня 2000 року
Президентом України видано Указ № 612 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки
обдарованої молоді». Виходячи із завдань, які окреслено даним Указом, розвиток
творчих здібностей школярів у процесі їх навчання стає особливо актуальним.
Творча особистість – це значною мірою
результат навчально-виховного процесу. Ми маємо справу з людиною, обдарованою
інтелектуальними, морально-вольовими та фізичними здібностями. Тому завдання
вчителя – спонукати учнів до розвитку їх творчого потенціалу,
забезпечити необхідні умови для того, щоб кожен школяр міг реалізувати себе,
свої індивідуальні здібності, свої схильності.
У сучасному світі проблема творчого розвитку
особистості є досить актуальною. Кожна цивілізована країна дбає про творчий
потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Посилюється увага до
розвитку творчих здібностей особистості, надання їй можливості виявити їх.
Незважаючи на те, що проблема розвитку творчого начала в учнів досліджується
давно, багато питань залишаються невирішеними. Як і раніше, більшість
навчального часу відводиться репродуктивній, нетворчій діяльності, значна
частина завдань у підручниках має відтворювальний характер. Тому на сьогодні
актуальним питанням є використання в практиці роботи школи технології
формування творчої особистості, теоретичними розробками якої займалися такі
вчені-педагоги, як В.І. Андрєєва, Р.М. Грабовська,
Н.В. Кузьміна,Н.Ф. Тализіна та ін.
Мета дослідження: дослідження особливостей розвитку
творчої особистості на уроках англійської мови з використанням технік
критичного мислення та інтерактивних технологій навчання
Об’єкт дослідження: формування творчих здібностей
учнів у процесі самостійного виконання завдань на уроках англійської мови.
Предмет дослідження: процес формування та розвитку творчих здібностей учнів на
уроках англійської мови
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити
наступні завдання:
-
проаналізувати методичну і
теоретичну літературу з проблеми дослідження;
-
проаналізувати
категорії «творчість», «творчі здібності», і виявити з них найбільш необхідні
для вивчення англійської мови;
-
розробити завдання для
розвитку творчих здібностей школярів на уроках англійської мови;
-
визначити
технології сприяння формуванню творчої особистості;
-
розглянути форми і методи розвитку
критичного мислення на уроках англійської мови в сучасній школі.
Для вивчення даної проблеми застосовувалися такі методи наукового дослідження:
1.
теоретичний аналіз робіт педагогів і
методистів, присвячених даній проблемі;
2.
вивчення досвіду вчителів, що
використовують у своїй практиці різні прийоми розвитку творчих здібностей учнів
на уроках англійської мови ;
3.
застосування методів і прийомів ТРКМ
у власній практиці викладання англійської мови.
Матеріалом для дослідження
послужили наукові статті, методична література, присвячена даній
проблемі, а так само різні Інтернет сайти.
1 ТЕОРЕТИКО – МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
1.1 Поняття творчості
Проблема творчості стала в наші дні
самою актуальною, тому що саме творчі люди створюють нове, неповторне у всіх
сферах людської діяльності. Розвиток креативності учнів в процесі шкільного
життя та подальшого навчання у ВУЗі здобуває одне з найважливіших значень.
Слово творчість в останні десятиліття
входить до множини найбільш вживаних слів фахівцями різних галузей. Але, як
свідчить практика, використовується воно не завжди коректно. Очевидно, що
проблема розвитку творчих здібностей учнів не може бути розв'язана без чіткого
розуміння поняття творчості.
Генезис поняття творчості.
У психологічній літературі
відмічаються перші спроби створення теорії творчості. В часі вони припадають на
межу між XIX та XX століттями. Одним із перших авторів теорії творчості був С.О. Грузенберг.
Але навіть він сам не зміг назвати свою теорію науковою. З його ж точки зору це
скоріше було зібрання окремих фактів та випадкових емпіричних даних, які були
взяті із фізіології нервової системи, невропатології, літератури, мистецтва тощо.
Це зібрання доповнювали також окремі уривки автобіографій та самоспостережень
відомих на той час творців
В наш час поняття творчість є
категорією цілого ряду наук: філософії, психології, педагогіки та ін.
Звідси виходить, що лише завдяки
творчій діяльності людей можливий розвиток науки, техніки, мистецтва, освіти,
державності і всього іншого. Саме завдяки творчості можливий будь-який прогрес
Психолог А.Г. Спіркін розглядає
творчість як «мислительну і практичну діяльність, результатом якої є створення оригінальних,
неповторних цінностей, встановлення нових фактів, властивостей,
закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу
та духовної культури» [17, с. 322]. Як бачимо, дане визначенням творчості вже
прямо стосується вищого (творчого) рівня пізнавальної та наукової діяльності.
Н. Роджерс, яка займається
експресивною терапією, прагнення людини творити пояснює тим, що «творчість
подібна волі, спробувавши її одного разу, ти вже ніколи більше не зможеш жити
без неї. Це трансформуючий, цілющий процес. Коли накладаються обмеження на нашу
творчість, ми хворіємо, стаємо напруженими, тупіємо» [15,167].
1.2 Мотиви творчості
Стає зрозумілим, що мова йде про
мотиви творчості. Будь – яка діяльність має свої мотиви. Ці мотиви іноді не видимі
зовні, але вони все рівно існують. Особливо важко виявити мотиви творчої
діяльності, адже, як ми вважаємо, здійснюється вона на межі свідомого й не
свідомого буття людини. Справжній художник, композитор, поет, винахідник не
може не творити. Творчості як вершині людської діяльності підпорядковується все
їхнє життя. Але чому здійснюється творчість? Чому людина, яка живе роками в
злиднях, не отримуючи ніякої винагороди за створені оригінальні та корисні
речі, не припиняє своєї діяльності? Сказане вище має відношення до значної
кількості відомих світу геніїв науки, мистецтва, освіти тощо. Досить часто не
можуть пояснити мотиви творчості і самі її суб'єкти. Іноді вони говорять, що їх
творчість здійснюється під дією якогось не зрозумілого для них впливу [5, 161].
Одним із перших психологів, які
спробували знайти витоки творчості, є 3. Фрейд [20, с. 377-378]. Отже,
наскільки це можна зрозуміти із сказаного вище, під мотивами творчості відомий
всьому світу психолог бачить прагнення людини, яка увійшла у конфлікт із
зовнішнім світом, реалізувати свої фантазії через вияви творчості. Творчість
для певної категорії людей є, немов би, тією підсвідомою діяльністю, яка, з
одного боку, обмежує реальний, такий що пригнічує, контакт суб'єктів із
зовнішнім світом, але дозволяє здійснювати цей односторонній контакт з тим же
довкіллям, що стає умовою реалізації їх здібностей.
Мотивами творчості може бути й
прагнення людини до гармонійних стосунків з оточуючим її навколишнім світом та
встановлення гармонії між його об'єктами. Якщо народжується людина із задатками
до відчуття гармонії, то після перетворення цих задатків у здібності за певних
обставин людина зможе творити. Людина, яка тонко відчуває гармонію, буде завжди
реагувати й на відхилення від неї, тобто вона буде відчувати й дисгармонію. Це
відчуття дисгармонії й спонукає людину до пошуків шляхів її усунення, тобто
досягнення гармонії. Саме цим можна пояснити поведінку певної категорії людей
(справжніх творців), які у всьому помічають відповідні проблеми (дисгармонію) і
пропонують шляхи їх розв'язання (приведення до стану гармонії). По справжньому
творча людина проблеми для розв'язання знаходить самостійно. Ті ж люди, які
мають нижчий творчий потенціал (менш розвинуті творчі здібності), здатні до
розв'язання проблем, що сформульовані іншими людьми, їм, немов би, слід
підказувати, куди необхідно спрямувати свій погляд, щоб побачити проблему.
Проблему розвитку творчої особистості досліджували
такі вчені, як А.Н. Лук (психологія творчості, мислення і творчість),
Я.А. Пономарьов (знання, розумовий розвиток, психологія творчості і
педагогіка, мислення і творчість), А.М. Матюшкін (проблемні ситуації в
мисленні та навчанні), Г.І. Щукіна (проблема пізнавального інтересу в
педагогіці), Н.В. Кічук (формування творчої особистості вчителя),
Д.Б. Богоявленська (один із підходів до дослідження інтелектуальної
творчості), П.К. Енгельмейер (теорія творчості, творча особистість та
творче середовище), М.А. Холодна (дослідження психології інтелекту),
В.А. Моляко (психологія творчості) та інші.
Творчість – це
творення. Воно породжує нові духовні і матеріальні цінності. Прагнення до творчості
характерне для школи наших днів. Процес глибоких змін , що відбуваються в
сучасній освіті, висуває як пріоритетне проблему творчості, розвитку
креативного мислення, що сприяє формуванню творчого потенціалу особистості, що
відрізняється неповторністю, оригінальністю. На жаль, дані діагностування
батьків і вчителів, показують, що 80 % батьків і 65 % вчителів ототожнюють
творчі здібності з розумовими здібностями дітей. Різні
автори визначають їх по своєму. Теплов Б.М. під творчими
здібностями розумів певні індивідуально-психологічні особливості, що
відрізняють одну людину від іншої, які не зводяться до готівкового, наявного
вже у людини запасу навичок і знань, а обумовлюють легкість і швидкість їх
придбання. Большакова Л.А. творчі здібності визначає як
особисту якість, що відбиває здатність людини до творчості в різних сферах
життєдіяльності, а також дозволяє надавати підтримку у творчій самореалізації іншим
людям. Це висока ступінь захопленості, інтелектуальної активності, пізнавальної
самодіяльності особистості. [3]
Мотков О.І. під творчими здібностями розумів
здатність дивуватися і пізнавати, вміння знаходити рішення в
нестандартних ситуаціях, це націленість на
відкриття нового і здатність до глибокого усвідомлення свого досвіду. [11] Педагогічне визначення творчих
здібностей, що наведено в педагогічній
енциклопедії визначає їх як здатність
до створення оригінального продукту, виробу, в процесі роботи над якими самотужки застосовані засвоєні знання, вміння, навички, виявляються хоча б у мінімальному
відступі від зразка індивідуальність,мистецтво. Для визначення
творчих здібностей Богоявленська Д.Б. [2] виділяє наступні параметри:
швидкість думки (кількість ідей), гнучкість думки (здатність перемикатися з
однієї ідеї на іншу), оригінальність (здатність виробляти ідеї), допитливість,
фантастичність. Богданова Т.Г. у своїй книзі: «Діагностика
пізнавальної сфери дитини» виділяє сукупність безлічі здібностей:
-
здатність
ризикувати;
-
дивергентне
мислення;
-
гнучкість у
мисленні і діях;
-
швидкість мислення;
-
здатність
висловлювати оригінальні ідеї, винаходити щось нове;
-
багата уява;
-
сприйняття
неоднозначних речей;
-
високі естетичні
цінності;
-
розвинена інтуїція.
Моделлю, по якій будуються методи вимірювання творчих
здібностей, повинні стати не тести, а акти творчості самі по собі, як це буває
зазвичай поза тестових ситуацій. Розвиток творчих здібностей -
найважливіше завдання освіти, адже цей
процес пронизує всі етапи розвитку особистості дитини, пробуджує ініціативу і
самостійність прийнятих рішень, звичку до вільного самовираження, впевненість в
собі. У кожної дитини є різного роду обдарування. Зрозуміло,
далеко не у всіх дітей, є вміння складати, уявляти, вигадувати. І тим не менш таланти кожної людини
можна розвивати. Для їх розвитку необхідні стимули.
Які ж способи стимулювання
творчих здібностей? Способи стимулювання творчих
здібностей [7]:
-
забезпечення
сприятливої атмосфери;
-
збагачення
навколишнього середовища дитини самими різноманітними новими для нього
предметами і стимулами з метою розвитку його допитливості;
-
заохочення
висловлювання оригінальних ідей;
-
забезпечення
можливостей для практики;
-
використання
особистого прикладу творчого підходу до вирішення проблем;
-
надання дітям
можливості активно ставити питання.
2 ТЕХНОЛОГІЇ СПРИЯННЯ ФОРМУВАННЮ ТВОРЧОЇ
ОСОБИСТОСТІ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
Розвиваючи творчі здібності учнів на уроках
англійської мови, потрібно дотримуватися певних принципів в організації
навчання [16, 9]:
-
принцип зв’язку з
практикою життя;
-
принцип
саморозвитку;
-
принцип
оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої
діяльності;
-
принцип
інформативності;
-
принцип віри в сили
і можливості дитини.
Розвиток творчої особистості потребує впровадження
нових дидактико – методичних засобів, що допомагають моделювати навчально-виховний
процес, виходячи із поставленої мети.
Технологія сприяння формуванню творчої особистості на
уроках англійської мови включає [6, 53]:
-
технологію
критичного мислення;
-
технологію
формування продуктивної пізнавальної атмосфери;
-
технологію використання
на уроці навчальних ігор і навчально-творчих завдань;
-
технологію
створення психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності;
-
технологію
навчально-виховного процесу як моделювання його змісту, форм, методів
відповідно до поставленої мети.
2.1 Технологія розвитку
критичного мислення
Фаза
виклику[9,4]. На цьому етапі пропоную учням
подумати і пригадати якомога більше інформації, яку вони вже знають з певної
теми. Підводжу їх до формулювання запитань, осмислення матеріалу, відповідей на
попередні запитання і визначення нових. Прагну викликати зацікавленість та
інтерес. Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які використовую з метою
створення умов для самостійного здобуття знань: «Знаємо – бажаємо
дізнатися – дізналися», «Асоціативний
кущ», «Генератор ідей», «Тонкі та товсті запитання». Вони дають
можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислення, як гнучкість в
адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у прийнятті рішень.
Під час проведення цього етапу уроку здійснюю кілька
пізнавальних операцій: по – перше, допомагаю учням встановити рівень
власних знань і побудувати нові знання на основі попередніх;
по – друге, активізую їх увагу до навчального процесу, створюю
зацікавленість та спрямованість на дослідження теми (проблеми).
Крім того, потрібно зауважити, що фаза «Виклику»
передбачає такі етапи: розминка, обґрунтування навчання, актуалізація. На етапі
«Актуалізації» відбувається визначення мети уроку, що сприяє розвиткові
внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з предмету.
Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі
уроку вважаю евристичні «Мозковий штурм» та «Ключові слова», мета
яких – допомогти учням усвідомити, де і яким чином здобуті знання
можуть бути використані під час подальшого вивчення основ медичних знань.
При застосуванні прийому «Мозковий штурм» учням, яким
складно висловити свою думку перед аудиторією, надається можливість проявити
себе, адже варіанти рішень, запропоновані ними, не обговорюються й не критикуються,
а лише обираються найдоцільніші. При такому підході учні отримують впевненість
у своїх силах, залучаються до колективної роботи.
Наприклад, вивчаючи тему «School life» в 7 – му класі, даю завдання розробити
правила для учнів. А в 8 класі, опрацьовуючи тему «Healthy life», пропоную скласти поради друзям, щоб бути здоровим.
Під час роботи з прийомом «Ключові слова» учні
використовують слова, які прикріплені або записані на дошці. Прослухавши
формулювання певної теми, учні повинні записати їх у певній послідовності, а
потім на етапі осмислення знайти підтвердження своїм ланцюжкам, читаючи текст
англійською.
Доцільними під час актуалізації знань також вважаю ті
прийоми [18,120], які розвивають логічне мислення, зорову пам'ять, уміння аналізувати
завдання, критично використовувати життєвий досвід відповідно до запропонованих
комунікативних ситуацій. Доречним під час цього етапу уроку є використання
прийому «Передбачення», що дає можливість розвивати прогностичні вміння
старшокласників, а також сприяє розв’язку ситуаційних задач.
Проводячи розминку застосовую такі прийоми, як «Лови
помилку!», «Логічний ланцюжок», «Знайди подібне», «Чому це важливо», тощо.
Фаза
осмислення. Друга фаза – осмислення
змісту, в якій відводиться значна частина часу, полягає в пошуку
та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на попередні запитання та
визначенні нових, намаганнях відповісти на них для побудови нового власного
знання, оцінювання певної інформації. На цьому етапі порівнюємо очікування
учнів з тим, що вивчається, здійснюємо їх перегляд та висловлюємо нові [19,162].
Головна мета навчання іноземної мови у
загальноосвітніх навчальних закладах – стати засобом спілкування
учнів завдяки сформованим комунікативним умінням говоріння, аудіювання, читання
й письма на міжкультурному рівні в межах, визначених комунікативних сфер,
тематики ситуативного мовлення та на основі вивченого мовного і мовленнєвого
матеріалу [14,236].
Першочерговою метою фази осмислення змісту вважаю
розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти найголовніше й
найсуттєвіше, висувати й обґрунтовувати гіпотези розв’язання проблеми, робити
узагальнення, зіставляти з аналогічними або альтернативними варіантами
розв’язання, установлювати закономірності, робити аргументовані висновки. Таких
навичок вимагають і завдання ЗНО з англійської мови, а починати їх формування в
старшій школі запізно.
Адже якщо у початковій школі закладаються основи
володіння іноземною мовою, то в основній школі, починаючи вже з 5 – го
класу, обсяг навчального матеріалу помітно зростає, і чіткіше проявляється
функція іноземної мови як засобу міжкультурного спілкування. Відповідно
збільшуються вимоги до рівня володіння мовою, в тому числі монологічним
мовленням.
Так, на кінець 6 – го класу в учнів повинні
бути розвинуті такі комунікативні вміння у монологічному мовленні: логічно
будувати висловлювання за змістом почутого, побаченого, прочитаного,
використовуючи при цьому прості зв’язні речення; описувати події, явища,
об’єкти, людей, тварин; висловлювати своє ставлення до предметів, осіб тощо;
давати свою оцінку явищам, подіям; характеризувати персонажі казки,
мультфільму, оповідання; робити коротку тематичну презентацію, зв’язні
повідомлення про свою чи чиюсь діяльність, використовуючи набутий мовний
матеріал адекватно до тем спілкування. Обсяг висловлювання – не менше
12 речень.
Так, наприклад, вивчення теми «At the cinema» (6 – й клас), починаю з
розгляду проблеми: «Why do people go to the cinema?» Звідси випливає
проблемне питання, яке ставлю учням: What films do/ don’t you like to watch?
Внаслідок роботи над питанням, учні пропонують
варіанти рішень:
На другій фазі уроку для формування комунікативної
компетентноcті також доречно, на мою думку, використовувати презентації,
веб – сайти, критичне читання тексту самостійно, у парах, його
аналіз, редагування, застосовуючи різні методи і прийоми: « «Обери позицію»,
«Дискусія», «Читання з маркуванням тексту», «Кероване читання», «Порушена
послідовність», «Лови помилку», «Речення з відкритим кінцем».
На своїх уроках практикую як роботу в парах постійного
та змінного складу, так і групову роботу. Все залежить від завдання, яке стоїть
перед учнями і від очікуваного результату.
Корисним на цьому етапі уроку є прийом «Тонкі та
товсті запитання». Це один із способів роботи в парах. «Тонким» вважається таке
запитання, на яке можна дати точну, коротку відповідь, а «товсте» запитання
потребує роздумів та розгорнутої відповіді. Цей прийом можна використовувати з
іншими: запитальні слова,мозковий штурм, читання з зупинками. Формувати вміння
краще починати з «тонких» запитань, адже дітям їх легше придумувати.
Мої учні читають текст, зупиняються після кожного
абзацу і ставлять запитання один одному за змістом прочитаного. Така форма
роботи сприяє розвитку їх комунікативних навичок.
Велику допомогу і дітям, і вчителю під час роботи над
вивченням нового матеріалу надає рольова гра [1,43].
Гра – рід діяльності, вільної та свідомої,
яка дає дитині не тільки насолоду, але й дозволяє самостверджуватись у
заняттях, які її цікавлять.
За визначенням Виготського Л.С. гра є природною формою праці дитини, властивою лише її формою
діяльності. Особливість дитячої гри в тому, що її мотив не в результаті, а в
змісті ігрової дії. Ігрові ситуації сприяють створенню особливого простору
навчальної діяльності, у якому учень готується до рішення життєво-важливих
проблем і реальних ускладнень.
За допомогою мовної гри реалізується активна позиція
учня в навчальному процесі, адже учень передає не лише інформацію, але й
своє ставлення до неї, а також фіксує і враження інших учасників гри. Одним із
видів мовної гри є рольова гра.
Сама назва «рольові ігри» свідчить про те, що в ній
учні отримують певну роль, яку вони повинні зіграти.
Рольові ігри:
-
сприяють пізнанню
про процеси та почуття інших учасників гри;
-
створюють умови,
коли учні розв'язують певну проблему, обігруючи ролі;
-
створюють
сприятливі умови для обговорення.
Кінцева мета рольової гри – набуття нових
знань та їх відпрацювання до рівня навичок, процес пізнання визнається
першорядним. Ідея використання рольової гри полягає в тому, щоб дати можливість
учням потренуватись у спілкуванні з оточуючими, взявши на собі ролі за
сценарієм. Крім того гра – це змагання, воно активізує пам'ять дітей,
відображує сприйняття ними світу.
Учасники рольової гри не тільки роблять повідомлення з
певної теми, але й невимушено вступають у бесіду, намагаються підтримати її.
Вони цікавляться думкою інших, погоджуються, сперечаються, відстоюють свою
позицію. Гра проходить в жвавій творчій атмосфері, і, зрештою, розмова стає невимушеною.
Для навчання англійської мови дуже важливо брати до
уваги структуру мовної діяльності і її змісту. Це означає, що в навчанні усному
спілкуванню важливо перш за все створити мотив, тобто поставити учня в таку
ситуацію, щоб у нього виникла необхідність, потреба, бажання долучитися до
спілкування на англійській мові. А для цього треба, щоб була мета: щось
дізнатися, повідомити, когось спонукати до дій і т.п.
Іншими словами, організовуючи навчання усному
мовленню, слід потурбуватися, щоб для учнів воно було вмотивоване. Для
досягнення комунікативної мети в нагоді стануть технології критичного мислення.
Фаза
рефлексії [18,132]. Продемонструвати свої
знання, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, учні можуть під
час заключної частини уроку – «Рефлексії». Які ж ознаки критичного
мислення вони виявляють? Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати
власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, здатність приймати незалежні
та продумані рішення.
Метою навчання на цьому етапі є узагальнення основних
ідей та інтерпретація визначених, обмін думками, виявлення особистісного
ставлення до проблеми, оцінювання процесу навчання та з’ясування додаткових
запитань, які виникли під час уроку.
Після опрацювання теми часто пропоную учням написати
сенкан. Саме цей прийом сприяє розвитку вмінь систематизувати інформацію,
допомагає сприймати складні ідеї, почуття, уявлення, а також розвиває
впевненість у собі, розуміння цінностей власних думок, надає можливість
синтезувати інформацію і факти в конкретне коротке висловлювання.
Використання вищезазначених прийомів і форм роботи
сприяють формуванню комунікативної компетентності. Прийоми та стратегії
технології розвитку критичного мислення створюють необхідні умови для
різнопланової роботи з інформацією: складання алгоритмів, виділення головного,
представлення матеріалу у монологічному та діалогічному мовленні, написання
сенканів, особистих листів.
Також часто застосовую метод «Мікрофон».
На етапі рефлексії використовую картки самооцінки,
таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.
Переконана, що зазначені вище методи і прийоми
розвитку критичного мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального
матеріалу на уроках англійської мови, збагачують словниковий запас учнів, розвивають
мовленнєві вміння й навички учнів, їхню активність, ерудицію, творче мислення і
сприяють формуванню й розвитку комунікативної компетенції.
Навчально – виховний процес на уроках
англійської мови передбачає комплексний підхід до моделювання його змісту,
форм, методів відповідно до поставленої мети. Маючи на меті розвиток креативних
здібностей школярів, учитель моделює зміст уроку, продумує форми і методи
роботи на уроці, враховуючи особливості завдань, що орієнтовані на учнівську
творчість.
Розвиваючи пізнавальну творчу активність, слід
дотримуватися наступної мети:
-
розвивати образне і
логічне мислення, уяву учнів;
-
формувати навички
планування, аналізу, самоконтролю;
-
знайти шлях до
серця кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у дитині
природою;
-
викликати бажання
самостійно займатися навчальною творчою діяльністю;
-
виховувати
наполегливість, волю, впевненість у досягненні мети;
-
розширювати
світогляд учнів, вчити спостерігати, думати, аналізувати, розмірковувати;
-
підвищувати рівень
розвитку дітей.
Практика свідчить, що найбільш продуктивними, міцними,
усвідомленими стають ті знання, які учень здобуває сам. Створенню умов для
самостійного здобуття знань сприяють проблемні ситуації. Діти вирішують
пізнавальне завдання, що містить суперечність, викликає дискусію, спонукає до
роздумів, пошуків і висновків. Як один із прийомів створення проблемної
ситуації широко використовують «хвилинки міркування», що сприяють розвитку як
логічного, так і образного мислення.
Із розвитком творчої особистості дитини тісно
пов'язують технологію використання на уроці навчальних ігор і творчих завдань.
У процесі вирішення творчих завдань учні створюють певний творчий продукт,
наприклад, оповідання, казку, вірш, малюнок, виріб. У ході вивчення різних тем
доцільно використовувати різні види творчих завдань, оскільки це спонукає дітей
до пошуку, зацікавлює новизною.
Процес підвищення ефективності навчання, спрямованого
на розвиток учнівської творчості, безпосередньо залежить від доцільності добору
і використання різноманітних, відповідних навчальній темі методів навчання, а
також від активізації всього навчального процесу. Цьому сприяють інтерактивні
технології на уроках англійської мови. Оскільки мова вивчається поглиблено і
групи складаються з десяти-дванадцяти учнів, такі методи, як робота в групах чи
парах, рольові ігри чи «мозковий штурм» є невід’ємною частиною уроку, у ході
якого відбувається активна взаємодія «вчитель-учень»,
«учень – учень», «учень – вчитель».
ВИСНОВОК
У нашому дослідженні ми розглянули проблему – розвиток
творчості дітей у процесі навчання англійській мові. Результат дослідження та
практика роботи говорять про те, що ефективність навчального процесу багато в
чому залежить від уміння вчителя правильно організувати урок і грамотно вибрати
ту чи іншу форму проведення заняття. Як відомо, метою навчання іноземної мови у
школі є формування міжкультурної компетенції учнів, яка реалізується у
здатності до мовного спілкування. Запорукою успішної мовної активності учнів є
нетрадиційні форми уроків англійської мови, в ході яких учні долучаються до
культури країн мови, що вивчається, а також розширюють знання про культурну спадщину
рідної країни, що дозволяє учням брати активну участь у діалозі культур.
Творчі можливості учнів на уроках англійської мови
ефективно реалізовуються в різних видах діяльності, зокрема у грі, діалогічному
та монологічному мовленні, у груповій та проектній роботі тощо. Як творчість
слід сприймати не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та операції,
за допомогою яких вона здійснюється. Та й самі по собі знання не гарантують
появи нових оригінальних ідей. Тому особливу увагу слід приділяти розвитку
таких якостей особистості, які дають можливість творчо використовувати здобуті
знання. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках англійської мови безумовно
вимагає від учителя чимало зусиль при виборі та постановці завдань, спрямованих
на розвиток креативності учнів.
Так само були виконані поставлені завдання:
-
проаналізували методичну і
теоретичну літературу з проблеми дослідження;
проаналізували категорії «творчість», «творчі здібності», і виявили з них найбільш необхідні для вивчення англійської мови;
проаналізували категорії «творчість», «творчі здібності», і виявили з них найбільш необхідні для вивчення англійської мови;
-
розробили завдання
розвитку творчих здібностей школярів на уроках англійської мови;
-
визначили
технології сприяння формуванню творчої особистості;
-
розглянули форми і методи розвитку
критичного мислення на уроках англійської мови в сучасній школі.
Дослідивши форми і методи роботи на уроці англійської
мови, спрямовані на розвиток творчих здібностей учнів, робимо висновки, що
найбільш дієвими і ефективними є інтерактивні технології та технології
критичного мислення, що сприяють розвитку креативного мислення учнів.
Отже, сьогодні, маючи широкі можливості для
використання інноваційних методик та інтерактивних технологій навчання, а також
досить великий спектр друкованої та електронної літератури, додавши краплю
фантазії і власного бачення, вчитель створює всі умови для благодатного
розвитку учнівських талантів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Близнюк О.І., Панова Л.С.
Ігри у навчанні іноземних мов: посібник для вчителів. – К: Освіта, 1997. – 64
с.
2. Богоявленська Д.Б. Психологія творчих здібностей: Учеб. Посібник
для студентів вищ. навч. закладів. - М.: Изд. Центр «Академія», 2002.
3. Большакова Л.А. Розвиток
творчості молодшого школяра / Л.А. Большакова // Завуч початкової школи.
- 2001. - №2.
4. Державний стандарт базової і
повної середньої освіти // Освіта України.- № 1-2. 20 січня 2004.- с. 1-13.
5. Дружинин В.Н. Психология общих
способностей. - СПб.: Издательство «Питер», 2000. - 368 с.
6. Єгоров О. Комунікативна
функція навчального заняття. / / Учитель - 2001 - № 1 - с.52-54
7. Козвоніна В.П. Розвиток
творчих здібностей учнів / В.П. Козвоніна // Початкова школа. - 2000.
- №7
8. Крамаренко С.Г. Інтерактивні
техніки навчання як засіб розвитку творчого потенціалу учнів / С.Г. Крамаренко // Відкритий урок. - 2002. - №5-6.
9. Лінкевич Н.В. Технологія розвитку критичного
мислення - методи і прийоми стадії виклику // Англійська мова: газета
«Перше вересня». 2008. №13. С. 4.
10. Мілютіна З.Т. Впровадження інтерактивних технологій навчання на
уроках іноземної мови. // Управління школою. – 2005. – № 19 – 21. – С.49 – 51.
12. Ніколаєва С.Ю. Сучасні
підходи до викладання іноземних мов / С.Ю. Ніколаєва //
Іноземні мови. - 2001. - №3. - С. 49-55.
13. Ніколаєва С.Ю., Гринюк Г.А. Сучасні технології
навчання іншомовного спілкування. - К.: «Ленвінwг», 1997. - Вип. 1 (3). - С.
19-53.
14. Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. Сучасні педагогічні технології /
А.С. Нісімчук, О.С. Падалка, О.Т. Шпак. - К, 2010. - 368 с.
15. Роджерс Н. Творчество как
усиление себя // Вопросы психологии. -1990.-№1.-С. 164-168.
16. Скорнякова М.Є. Сучасні
методи викладання англійської мови. // Англійська мова та література. – 2005. –
№28. – С. 2 – 12.
17. Спиркин А.Г. О
творческой силе человеческого разума. - М.: Мысль, 1979.-389 с.
18 Технології
розвитку
критичного мислення учнів / Кроуфорд А., Саул В., Метьюз ; Наук. ред.,
передм. О.І. Пометун. — К.: Вид_во «Плеяди», 2008. - 220 с.
19. Тягло О.В. Критичне
мислення: Навчальний посібник. - Х: Основа, 2008. - 189 с.
20. Фрейд 3. Психология
бессознательного: Сб. произведений. - М.: Просвещение, 1990. – 448.
21. Шевченко Е.Б. Використання інтерактивних
технологій для розвитку пізнавального інтересу на уроках англійської мови. //
Англійська мова та література. – 2005. – № 24. – С. 4 – 6.
Немає коментарів:
Дописати коментар